точні розміри

1. adj

1) точний; певний

2) пунктуальний, акуратний; педантичний

3) чіткий, ясний; виразний (про звук тощо)

2. v

уточняти; точно визначати

* * *

1) точний; певний; визначений

2) акуратний; ретельний; пунктуальний; педантичний

3) чітко вимовлений; ясний (про слово, вираз); виразний; чіткий (про звук, голос)

4) тex. прецизійний, точний

точність [вірність] геометричних розмірів (напр. ІС)

1. adv

1) краще, швидше; охочіше; переважно

2) вірніше, скоріше, правильніше

3) до деякої міри, злегка, дещо, досить

4) амер. навпаки, зовсім ні

5) швидше, раніше (за часом); до цього

6) у минулому, колись

2. int

(у відповідь на запитання) звичайно, так; ще б пак; аякже

* * *

1) ( rather than) краще, скоріше; охочіше, радше, переважніше

2) певною мірою, досить, почасти; дещо; мабуть, можливо

3) навпаки; аж ніяк не; а не, замість; вірніше, правильніше, точніше; по правді кажучи

4) у гpaм.; знaч. вигуку ще е як!; звичайно!, зрозуміло!

1. n

1) (the outs) pl розм. опозиція

2) pl команда, яка в певний момент не відбиває (крикет)

3) друк. пропуск

4) амер., розм. вихід; лазівка

5) амер., розм. недолік

6) ділі, екскурсія, прогулянка (заміська)

2. adj

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайний (за розміром); великий

4) спорт. що перебуває поза грою

5) вільний

6) виїзний

7) неточний, відхилений; що вийшов з ладу

8) вимкнутий (про світло)

3. adv

означає:

1) відсутність, перебування за межами чогось

2) рух назовні

3) розтягування, розгортання, простягання

4) віддаленість

5) появу, вихід, випуск чогось

6) пропуск, недогляд, усунення

7) завершеність дії, закінчення процесу

8) раптовість дії

9) чіткість, ясність

4. v

1) вигнати; виставити

2) гасити

3) спорт. нокаутувати

4) порішити на місці; убити

5) вивести з гри, усунути з поля

6) вибити м'яч за межі поля, вибити в аут

7) виходити, вирушати на прогулянку (екскурсію)

5. prep

з, із, за

6. int

геть

* * *

1) pl ( the-outs) опозиція

2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)

3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада

4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина

5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)

6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово

7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайного розміру, великий

4) незайнятий, вільний

5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний

6) виключений, вимкнений; погашений

7) відсутній; наявний у недостатній кількості

8) який вийшов з моди, з ужитку

9) який зазнав збитків

10) спрямований, направлений назовні

11) cпopт. який знаходиться поза грою

12) який діє або відбувається в іншому місці

13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)

14) непритомний

15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)

1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

3) віддаленість ( деяку)

4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-

6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту

9) раптовість дії- часто передається дiєcл. префіксом с-, з-

10) чіткість, ясність, гучність

11) розподіл- передається префіксом роз-

1) вигнати, виставити

2) гасити ( ліхтарі)

3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити

4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут

5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію

6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати

7) розкритися, виявитися, виникнути

1) з; за

2) уздовж, по

int cпopт. аут!

adj розм.

1) справжній

2) повновагий

3) першокласний

4) фундаментальний, міцний

* * *

a; діал.

1) справжній

2) повновагий

3) першокласний

4) фундаментальний, міцний, надійний

5) колоніальний (про походження, поведінку)

1. adj

1) точний; що точно відповідає (чомусь)

2) пунктуальний, акуратний

3) суворий, неухильний

2. v

1) настійно вимагати, домагатися, добиватися

2) заслуговувати (якогось ставлення)

3) юр. стягати, справляти (гроші)

4) одержувати (хабар)

5) юр. викликати в суд

* * *

1) точний ( зміст); точний ( не приблизний); строго відповідний

2) строгий, неухильний

1) ( настійно) вимагати, домагатися (звіту, обіцянки); домогтися (поваги, згоди)

2) вимагати, заслуговувати ( якого-небудь відношення)

3) стягувати ( борг)

4) юp. вимагати; стягувати (податки, звичайно надмірні або незаконні); отримувати, брати ( хабар)

5) юp. викликати до суду

1. adj

1) справедливий

2) заслужений

3) обґрунтований; що має підстави

4) вірний, правильний; точний

5) муз. чистий, точний

6) праведний

2. adv

1) точно, саме, якраз

2) ледь

3) щойно, тільки що

4) розм. просто, цілком, прямо, зовсім

5) тільки

* * *

1) справедливий

2) заслужений

3) обґрунтований; який має підстави; законний

4) вірний, точний; мyз. чистий, точний

5) icт., peл. праведний

1) саме, точно

2) ледь, ледве

3) тільки що, щойно

4) просто, усього лише; тільки, лише; просто, прямо, зовсім, абсолютно

5) у сполученнях

1) ученість, ерудиція; освіченість

2) гуманітарна освіта

3) філологічна освіта; знання стародавніх мов і літератури

4) стипендія (заохочувальна)

5) гуманітарні науки

6) розм. грамотність, письменність; начитаність

* * *

1) ученість, ерудиція; освіченість; гуманітарна освіта; ( класична); знання древніх мов

2) стипендія ( в університетах)

3) гуманітарні науки

4) грамотність

1) дивний, дивовижний; вражаючий

2) розм. чудовий, чудесний

* * *

1) дивовижний, дивний, разючий

2) чудовий, дивний

1) pl ( the-outs) опозиція

2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)

3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада

4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина

5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)

6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово

7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)

1) зовнішній

2) крайній, віддалений

3) незвичайного розміру, великий

4) незайнятий, вільний

5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний

6) виключений, вимкнений; погашений

7) відсутній; наявний у недостатній кількості

8) який вийшов з моди, з ужитку

9) який зазнав збитків

10) спрямований, направлений назовні

11) cпopт. який знаходиться поза грою

12) який діє або відбувається в іншому місці

13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)

14) непритомний

15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)

1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

3) віддаленість ( деяку)

4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-

6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту

9) раптовість дії- часто передається дiєcл. префіксом с-, з-

10) чіткість, ясність, гучність

11) розподіл- передається префіксом роз-

1) вигнати, виставити

2) гасити ( ліхтарі)

3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити

4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут

5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію

6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати

7) розкритися, виявитися, виникнути

1) з; за

2) уздовж, по

int cпopт. аут!

Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.

[br]

Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.